Сідаєш у автобус, де повно людей,
Дивишся у вікно, приходить багато ідей,
Думаєш про життя,яке летить раптово.
Ті миті були в житті тільки тимчасово.
Дивишся на сонце,яке світить у горі,
І часто лічиш зірки, у ночі.
Все проходить, вже місто спить
Лиш теплий,лагідний вітер шумить
Забули про речі , які безкоштовні
Посмішки, обійми, друзі шановні
Все менше цінуємо один одного,
І більше робимо брудного,нудного
Куди поділась щирість і доброта?
Де загубилась душі чистота?
Не шукай чогось особливого у житті
Твори добро, цінуй дні золоті