Я ношу тебе в серці-у цій червоній сигнальній ракеті,
немов у старій мушлі,як у скриньці Пандори,
де без сумніву повно зла,
але тебе у ній завжди більше!
Я пам*ятаю тебе,як небо пам*ятає усіх птахів,
яких будь коли гойдало на своїх хвилях
і всіх янголів,
які будь коли торкалися шовку його знамен.
Я тримаю тебе,як гілки тримають розкішні тіла яблук-планет,
і сумую за тобою,як старе взуття сумує за дорожнім пилом,
Бо всі дороги ведуть до Риму,і манівці всі ведуть до рими,
Всі залізниці ведуть до тебе,і всі путі завершуються небом.
Дуже свіжі і непередбачувані порівняння,Богдане 
заходьте ще 
