…Чи сказати мені, що цей день міг би просто й не бути,
Перекреслений, - чи! заштрихований кимось в пітьму.
Наші руки могли сильні бурі життя розімкнути,
І ніхто б не віддав моє серце назавжди йому.
…Чи безмежний туман приховав би сліди ще вчорашні,
Закороткі сліди… Чи! пройшов би хтось інший по них, -
Ти не зміг би пройти й на півкроку до мене безстрашно,
Ти цю відстань, повір, подолати би просто не зміг.
…Чи зачовганий день, пустослів’ям знівечений вміло,
Навіть сонця тепла на цю безмір для всіх не стає.
Чи одне б тільки «чи!», і я, мабуть, тебе не зустріла б…
Але це не про нас. Адже ти відтепер в мене є.
Таки гарна! 
Гарна лірика, Галино! 
