По землі ангели сумні ішли,
мільйони душ невинних узяли,
махнувши крилами летять, де рай,
летіли вгору: там небесний край.
Ангелам важко з ношею страшною:
усі померли в Україні не від бою,
дітям би і дорослим жити і рости,
і на землі вік довгий розцвісти.
Уже зліталось чорне вороння
і на квітучу землю йшла біда,
йшла не сама – її вже затівали
і вирощений урожай забрали.
Забрали до кожного колоска
і картоплини, овочів, пшона,
з голодних місць не випускали,
коли від голоду вони вмирали.
Ходила по країні смерть,
страшний збирала урожай,
із нею плакав навіть рай
і почорнів від смерті край.
Запали в домі пам’яті свічу,
а може кілька, не одну,
і про невинні душі пам’ятай,
щоб злу був край!
Картина із інтернету.
28.11.2015.
