Я вільна, вільна, вільна й буду
Жити в світі тільки так.
Без волі людина ніяка буде,
Без волі жити людині ніяк.
А як схоплять мене, зв'яжуть руки
І кинуть в в'язницю життя спочивать,
То крила вирощу, витерплю всі муки.
А крила з мрій моіх, снів і бажань.
Я вилечу, крилами стіни розбивши.
Об скелі мотузки порву на руках.
Я хмарою стану, коли до сонця злетівши
Високо надто впаду. Назад вже ніяк.
Крила я спалю, проміння ж гаряче.
Я підлетіла високо так.
Спокій мене окутав наче,
І впаду з посмішкою в очах.
