Згасає жовтим білий світ,
Квітнева ніжна прохолода.
Спізнився ти на безліч літ,
Та все-таки тобі я рада.
Сюди до мене ближче сядь,
Дивись веселими очима:
Ось синій зошит мій і я
В нім віршувала... ще дитина.
Пробач, що жила я в журбі
І в сонці втіхи не вбачала.
Пробач за все... отій ганьбі,
Що замість тебе інших мала.
Оригінал
Широк и желт вечерний свет,
Нежна апрельская прохлада.
Ты опоздал на много лет,
Но все-таки тебе я рада.
Сюда ко мне поближе сядь,
Гляди веселыми глазами:
Вот эта синяя тетрадь -
С моими детскими стихами.
Прости, что я жила скорбя
И солнцу радовалась мало.
Прости, прости, что за тебя
Я слишком многих принимала.
1915
Анна Ахматова
Я втішена вашими словами! Як же ж без музики? То - окраса вірша! А те, що на мій вибір музичної композиції, звертає увагу сам маестро, мені є вдвіччі приємнішне Щиро дякую Вам!
Немає слів, щоб висловити захоплення.
Тільки -но презентував Вам «Д», тобто їй Вас. Попрохав звернути увагу на Вас. Ця «Д» унікальна. Вибачте, Олю, що веду себе не коректно на сайті, але мене зводить людська недолугість. Хтось та має вказувати на ... Ну вуха в`януть ... Читаю і ... Вибачте мені. Ми, з дружиною, слухаємо ваші музикальні додатки.
Знаєш, Олю, (у мене рідна сестра Оля)досить ліберальнічать, треба тикать мордою.
Щодо перекладу. Ти ж знаєш, не терплю мовчання. Що бачу, те й кажу. У цьому перекладі все бездоганно.