Вже холодає. Зірницями
Міниться, повниться світ.
За потемнілою глицею
Жаром розсипано глід.
Віти тремтять насторожено,
Кожен листок бережуть.
В гніздах легких і порожніх
Зранку нікого не чуть.
Вітер гойдає над кленами
Небо далеких рівнин,
Повні вином і туманами
Сині очиці тернин.
Карим задумливим поглядом
Дуб задивився в траву:
Хто мені скаже-повідає,
Довго я в світі живу?
