Весна розбудила кохання –
Вулкан палких почуттів.
В цю пору чарівну прощання
Ніхто із них не хотів.
Хотіли поринути разом
В міцні обійми весни,
Але розлучив їх безжально
Холодний подих війни.
Душа її тужить, сумує,
І просить лиш одногО :
Всевишній хай зАвжди рятує,
ЗавждИ береже його.
Він – воїн, він – мужній і сильний,
В нерівнім важкім бою
Боронить відважно та пильно
Країну святу свою.
А серце у неї так б'ється…
Чекає його вона.
Він прийде - війна ж закінчиться!
Заквітне в душі весна!