Життя минає крок за кроком
І ось уже пройшли роки
Колись ти скажеш ненароком:
«Чому ось так зійшлись зірки?
Ми були поруч. Та не разом,
Бог дав нам те, що мріють всі -
Це був оргазм, тандем з екстазом
І хор кохання голосів.
Цей спів був шансом із мільйона
Та доля грає дивну гру -
Лишила гільзу із патрона…
Та пам’ять вже я не зітру…»
Пройдуть роки… І знов Карпати…
І ти згадаєш: він сказав:
«Ніхто не зможе так кохати»…
І він себе мені віддав…