Мені наснилося моє село,
Дорога у дитинство безтурботне.
Часи, коли зневіри не було,
Залізна хвіртка, літечко спекотне.
Мені наснився мій чарівний сад,
Червоні квіти і зелені трави.
Я повертати голову назад
Напевно, вже давно не маю права.
Реальності невидима рука
Жорстоко ставить крапку замість коми.
І мій будинок з літерою "А"
Дарує затишок комусь чужому.
Мені наснились дивні ті часи,
Коли чекала у саду альтанка,
Були живі Бабусі й Дідусі...
Тепер це - неможлива забаганка,
Як і вдихати аромат тих трав...
Мімічні зморшки - то життя відбитки.
Ми вже дорослі. Друг мені сказав,
Що вже померли дві мої сусідки.
Рибалка і ставок - це все пройшло.
Мені тепер не йти по тій дорозі.
Мені наснилося моє село...
Я знову прокидатися не в змозі.