Ти, читай ,учись і зростай!,
щоденно працюй над собою.
Іди у світ... пам'ятай!:
пий знання,як воду - душою .
Пізнай мудрість науки,
Трудись, думай ,хай розум не спить!.
Слухай тишу і звуки,
Як столітній дуб листям шумить.
Живи, і радій життям!
Став перед собою мету, ціль.
Дивись на цей світ-дитям
Бо життя-це є цукор і сіль.
Ти, не збийсь із дороги!
Не загубись у хащах ,лісі.
Життя ,це є дар Бога
Солоденький плід у горісі.
Ти, не бійсь, помилитись!,-
Як хочеш успіхів досягти.
Знай, тре вчитись, трудитись,
Щоб ,як дерево увись зрости.
Хто вчить ,той знання має
Збагачує свій духовний скарб.
В мові слово шукає
Мережить мрії з райдужних барв.
Нема таких на землі,
щоб знав усе ,як має жити.
Помиляються святі
Апостолів письмо вчить нас жити.
Князі ,тузи на троні
Штампують зброю світ згубити.
А хто служить мамоні,
Той не вміє -ближнього любити.
Вибачаюсь, але немає на землі людини, щоб все знала.Вчимося з святої біблії,з життя і вчимо інших жити.Бо і мудреці знищують цей світ своїми руками.До сивих волосин вчимо інших жити, а самі не можемо дати раду дати у своїх проблемах.
Гарний вірш! 
