Галина Лябук: Дуже приємно чути про таке одкровення. Адже, дитинство на все життя залишається в пам'яті світле і неповторне. Чернігівщина, здається, також лісовий край.
Дякую, Олександре.
Галина Лябук: Тема вічна і така актуальна сьогодні, коли йдуть війни, течуть ріки крові. Це НЕЛЮДИ, у них немає нічого людського...
Глибокі філософські думки у Вашому вірші, Олексію. Мудро, виважено доводите... Что значить слово - Чело-век?...
Галина Лябук: Чудовий, неймовірно гарний, світлий вірш, Надійко. В мене також є написаний вірш про метелика, що так сміливо сів в парку на моє плече. Це так було хвилююче, але виставлю його на сторінці пізніше, самі здогадуєтесь чому. Супер мелодія, спасибі за мить відпочинку.
Галина Лябук: Погоджуюсь з Катериною, кожний повинен залишити хоч маленький слід після себе. Тут вже хто в чому: в дітях, в діях, в творчості, творити при житті добро... Тоді згадають обов'язково.
Слушні роздуми.