Розцвіло моє село, як у казці
Освячене в Дністрі в божій ласці.
Так красиво назвала мати земля,
Дала йому - Чайковичі ім'я .
Моє село наче вишитий рушник
Тут як у раю поміж тополь і осик.
Розчісує вітер трави у полі
Дарує букет польових квітів долі.
На березі Дністра у зелен гаю,
Співає соловей у розмаю.
Тут смерековий ліс, поля, діброва,
Будить від сну - зоря світанкова.
Хто народився на цій святій землі,
Є господар, сіє зерно на ріллі.
Тримають небо люди - титани.
Всі звуть їх ,так красиво - "Чайківчани "
Моє село видно, як на долоні,
У травах пасуться карі коні.
Орачі сівачі працюють в полі
Щоб на столі було хліба доволі.
Тут старий дуб, княжий дім, панська гора,
Біля ставочка плакуча верба.
Стежечка в'ється стрічкою у поле,
Там, де жита стерня в ноги коле.
Так пахнуть п'янко трави на долині
Пасуться корови в конюшині.
Господиня надоїть молочка в дзбан
Тоді піде жати жито на лан.
А тут золоті поля, синє небо,
Свята земля родить те, що треба.
Квіт сонях, овес, жито і пшениця,
Дзвенить ручай польова криниця.
Вздовж села в'ється змійкою дорога ,
Стежка веде до церквиць до Бога.
Є капличка, та три святі церквиці ,
У вірі дає сил жива водиця.
На Дністрі плаває рибка золота,
Тут пишні трави, золоті жита.
Тут ростуть гриби , ягода малина,
Солодить душу чорна ожина.
А над Дністром літають чайки білі,
Благословлять землю сніги білі.
Тут лелека збирає зерно в житах,
Літо малює казку у піснях.
