Я твою. сльозу тримаю
пам'ятаю на щоці
коли мене проводжала
так пекла вона мені
я не знав куди подітись
Серце замерло в тисках
я тримав в собі ті сльози
відвертався на очах
твої очі в небі зірки
затишок твоїх долонь
бережуть мене в окопі
ворог згине під артой
я не міг довго прощатись
розриваючи себе
ти для мене всесвіт доля
я кохаю так тебе
я приїду знов Олеся
береже твоя любов
і сльоза твоя так гріє
та що вже запекла в кров
твої очі в небі зірки
затишок твоїх долонь
бережуть мене в окопі
ворог згине під ар той
хоч і в небі скрізь пожежа
вибух кабів та смерчів
та буває град з дощами
тільки град не зовсім він
нас тут менше ми Рубіжні
нас назад не вчили йти
ворог буде нами знищен
ворог буде у землі
мої спогади як РЕБом
закривають від піві
в нас тут дрони наче пташки
наче голуби в селі
але так душа чекає
коли знову повернусь
я не хочу уїжджати
і тому я знов вернусь
серед поля наші хлопці
кожен знає свій тут шлях
координати вже в піоні
їм не витримати нас
отака тепер робота
і відпустка коротка
не чіпляйся в мою куртку
я вернуся знову мала
І якщо я вже в прицілі
і летить в мене вона
хай летить, серця немає
моє серце у вікна
там де ти годуєш сина
де лікуєш кошеня
де висить твоя хустина
Серце тут давно нема
і якщо проб'є навиліт
точно це тоді не вб'є
нас не має тут живими
я живий біля тебе
як там в дома лисенятко
як там мама, теж сама
передай привіт ми скоро
просто в нас ще тут Війна
ми закінчимо тут справу
вернемося до Вас рідні
хтось приляже у могилі
хтось кричатиме помилуй
ти на мене не сварися
що я міг і не піти
але ж знаєш що не міг я
є ще справи на Війні
твої очі в небі зірки
затишок твоїх долонь
бережуть мене в окопі
ворог згине під артой
