|
Мирним небосхил у нашому краю
Буде знов. Під ним, неначе у раю,
Жити будемо усі ми цілий вік,
Бо війни не буде в нас уже повік,
Як вона, мов птаха, пролетить цілком.
Так, як ясне сонце, лагідним теплом
Буде мир нас ніжно гріти всякий час,
Доки буде тихо битись серце в нас,
Доки дихати ми будемо усі.
Буде мир у всій своїй святій красі,
Наче пречудові квіти у маю*,
Буйно квітнути у нашому краю,
Навесні, улітку, а також у час
Осені з зимою, тобто повсякчас.
Будемо усі ми в ньому дружно жить
І не будемо уже повік тужить,
А радітимемо з вами залюбки
Серденьком усім, неначе малюки,
Кожну неповторну мить свого життя,
Бо страшна війна ця вже без вороття
Пройде, пролетить, закінчиться, мине
До кінця вже. Мир чудовий огорне
Край наш весь так само, як і цілий світ,
Скинувши з душі та серця в нас той гніт,
Що їх сильно давить каменем важким
Чи то душить мотузком украй міцним
Так, що і дихнути нам же не дає…
Хай поволі, та вже, звісно, розтає,
Ніби сніг, війна, яка мина у нас.
Так, настане незабаром мирний час.
*Май – тут діал. Зелень, клечання
Євген Ковальчук, 04. 02. 2023
ID:
1022232
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Воєнна лірика
дата надходження: 14.09.2024 20:50:10
© дата внесення змiн: 14.09.2024 20:50:10
автор: Євген Ковальчук
Вкажіть причину вашої скарги
|
