Так, як сонце гріє нас
У весни та літа час,
Ніжно грітиме і мир,
Взявши в свій солодкий вир,
Як закінчиться страшна
Та жахлива ця війна
Вже навік в останню мить.
Серце з нею лиш щемить
Вкрай. Настане мир, радіть
Буде. Ніде правди діть.
З миром і душа в мені,
Як у кожнім з нас, всі дні
Й ночі, їхню кожну мить,
Що, неначе птах, летить,
Буде тішитись украй,
Квітнути, немов розмай,
Буйно дійсно, а не в сні
І не тільки навесні
Та улітку, а весь вік.
Адже прийде мир навік
В наш коханий, рідний край,
Що із ним, немовби рай,
Буде. Житимемо ми
Всі щасливими людьми
Разом з ним усяку мить,
Доки серце стукотить
Тихо в кожному із нас
У життя прекрасний час,
Що минає в світі цім,
Як воно, лише однім.
Євген Ковальчук, 12. 02. 2023
