тиша... і скрізь навколо ні душі
лиш музика мандрує
зашалена скликає будненосців
в висхідні шезони височенні
ізвідкілясь ясніє смуток
настрій укольоро-синій
немов збентежений юрбою шарм
увічногріє дивобиструю палітру ниви
де колос голосіє від жалю та жаху
у знов повінчаних вазонах дахів дивоцвіту
спіткаючих зелених вод
немов гучне «Мохіто»
в холодо-льодних брамах ріки-вальсу
збуяють чинним тоном
далеченні барвистоки немов у сновидінні
фортунотайму-фарсу
тиша панувала у домівках музи
та свічі й музика палали вічно
і вереск дикий шаленодавить грізно
у просторі душі у філософії the user
тиша... і скрізь навколо ні душі
стурбованою музика мандрує
зашалена скликає будненосців
в висхідні шезони височенні...
07.07.2019