- Будеш карати?-
Запитав я милу.
- Буду, буду!-
Та казати,
Й сильно так зраділа.
І я їй злата і алмазів
На каратів зі 120.
Люблять карати наші дівчата,
Не так як іностранці.
Задав я теж саме питання
Дівчині-іноземці.
Та заглянула у словарик
- За що? –пита
І цьомці.
Я ж показав їй теє злато
І кажу – Ну, як хочеш.
Ой злих слів було багато,
Карала ой охоче.
Ой, всі дівчата люблять карати,
Люблять карати сильно.
А українськії дівчата,
Од інших всіх подвійно.
Як не отримає карати,
Словом карати буде.
Українкам, що казати,
Слово =карати= любе.
