Шлях життєвий скеровує небо,
Стелить різно дороги земні.
Все життя я хотіла до тебе,
Але доля вирішує - ні.
Так людина живе і не знає,
Що насправді судилося їй?
Час летить, сторінки гортає,
Видаляє уривки мрій.
І не босий ідеш, не взутий,
То по килиму, то по стерні.
Часом хочеш про все забути,
Але пам'ять підказує - ні.
Я навчилась в житті не тужити,
Проганяючи думи сумні.
Перестала тебе любити?
Але серце противиться - ні!..
