|
Запрошую до обговорення.
Як знайти те, що загубив?
Суперники існують і існували завжди у всіх сферах людського життя. Особливо яскраве і неповторне суперництво в коханні. Людина, незалежно від свого віку, з трепетом чекає свого першого кохання. Часом воно буває на все життя, окрилює радістю, робить людину щасливою і успішною у всьому, а часом – зрадливе і залишає за собою гіркоту зради і розчарування.
Два князі – два суперники борються за наше серце, обидва красені легіні. Ми приглядаємося до них з трепетом серця: котрому ж з них віддати його? Той вогонь, який розпалили вони в наших грудях, засліплює очі, робить байдужими до того, що там хтось застерігає чи говорить.
Нажаль, тільки з часом виявиться, що Той, справжній, що готовий був віддати за тебе своє життя, одержав гарбуза. А той, що ходить сметанку, вершки злизувати – приходив занапастити, змарнувати життя, украсти любов, мир і спокій, запаливши вогонь ревності, пішов шукати свіжої сметанки.
Не дивлячись на те, що легковірне дівча дало гарбуза, Той Справжній, що полюбив навіки, не перестав її любити, обдаровуючи дорогими подарунками, бореться досі за її серце.
Всьому: чому і кому Сущий Всевишній Всемогутній Бог Творець наказував з’явитися і бути, воно з’являлося, ставало видимим. Його Анголи, велетні сильні, виконували Його слово, слухаючи голосу слів Його, а сили небесні Його і слуги Його чинили волю Його.«… разом співали всі зорі поранні та радісний окрик здіймали всі Божі сини». (Йов 38:7)
І Бог на Свій образ (Ісус – Його тілесний образ) людину створив, на образ Божий її Він створив, як чоловіка та жінку створив їх. І поблагословив їх Бог, і сказав Бог до них: Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю, оволодійте нею, і пануйте над морськими рибами, і над птаством небесним, і над кожним плазуючим живим на землі!
Бог – Життя. Він Дух правди, мудрості, сили, любові і милості – тому Святий, бо чистий і бездоганний, Який наповняює Небо і Землю, дає життя всьому: від протоплазми клітини всіх організмів до людини, що є вершиною Його творчості. Бог Вічний, Творець видимого і невидимого, Святий Дух – Отець духів і всякого тіла, вдмухнув життя – часточку Себе, в ніздрі глиняної ляльки, і вона ожила: утворилася кров, то душа її, житло для духа,
Левит 17:14) запульсувала по прокладених нею дорогах, судинах, довжиною близько 100.000 км. – і понесла життєдайний кисень, дух життя, до кожної клітинки, і всю програму здорового вічного буття. Утворились і запрацювали всі органи. Лялька стала красенем, людиною Адамом з Духом Божим у своєму серці.
«І скінчив Бог дня сьомого працю Свою, яку Він чинив. І Він відпочив у дні сьомім від усієї праці Своєї, яку був чинив. І поблагословив Бог день сьомий, і його освятив, бо в нім відпочив Він від усієї праці Своєї, яку, чинячи, Бог був створив».(Буття 2:2-3)
Творець неба і землі – Бог Дух Святий, Благословив день сьомий – суботу. Який нагадує нам: «Я Бог, і немає більш Бога, й нікого, як Я, що звіщаю кінець від початку, і наперед що не сталося ще, і що говорю: Мій замір відбудеться, і всяке жадання Своє Я вчиню». (Ісая 46:9-10)
Був створений лиш наш Прабатько Адам. Це посвячення було для нього і всіх його нащадків – всіх народів і поколінь на всі часи. «… суботи Мої будете пильнувати, бо це знак поміж Мною та поміж вами для ваших поколінь, щоб ви познали, що Я Господь, що освячує вас! І будете пильнувати суботу, бо вона святість для вас…»; (Вихід 31:13-15)
«Таж усе це створила рука Моя, і так все це сталось, говорить Господь! І при тому дивлюсь Я на вбогого та на розбитого духом, і на тремтячого над Моїм словом». «І станеться, кожного новомісяччя в часі його, і щосуботи за часу її кожне тіло приходитиме, щоб вклонятися перед обличчям Моїм, говорить Господь». (Ісая 66:23
Минуть роки, тисячоліття, людину засліпить гординя: над ними збувається пророцтво Ісаї, яке промовляє: «Почуєте слухом, і не зрозумієте, дивитися будете оком, і не побачите... Затовстіло бо серце людей цих, тяжко чують вухами вони, і зажмурили очі свої, щоб коли не побачити очима й не почути вухами, і не зрозуміти їм серцем, і не навернутись, щоб Я їх уздоровив!» (Від Матвія 13:14-15)
Вони зітруть Боже повеління із сердець своїх, збезчестять святий день суботній і будуть святкувати день «непереможного сонця» - неділю - Зонтаг, мотивуючи, що Господь воскрес в неділю. Згадаймо: хто написав Біблію, Хто через Слово Своє говорить до кожної людини у всі часи і епохи? Бог не людина. Він не старіє і не вмирає, як людина, бо Він – Дух, Бог Вічний і Слово Його вічне. «Не обманюйтесь, брати мої любі! Усяке добре давання та дар досконалий походить згори від Отця світил, що в Нього нема переміни чи тіні відміни».(Якова1:16,17)
Божий указ, щоб вічно святити суботу, відмінив своїм указом римський імператор Костянтина Великий від 7 березня ( 20 за новим стилем) 321 року. Хто продовжував вшановувати Бога Творця, підлягав покаранням і був переслідуваний. Чи ж ми такі могутні, що маємо силу боротися з Богом –Духом Святим? 1700 років іде ця кровопролитна боротьба проти Духа Святого. Хто «… коли скаже проти Духа Святого, не проститься того йому ані в цім віці, ані в майбутнім!» (Від Матвія 12:32) Тут хула на Бога Духа Святого і в слові і в ділі.
Кожен нехай зважить, і перевірить свій чин і вірую, із Словом Божим, щоб не бути богоборцем і щоб не втратити, спасіння і вічність, бо скільки конфесій, стільки «Вчень» «Як ми перше казали, і тепер знов кажу: коли хто вам не те благовістить, що ви прийняли (із Біблії – Слова Божого), нехай буде проклятий! Бо тепер чи я в людей шукаю признання чи в Бога?» (До Галатів 1:9-10) Запитаймо себе, як Апостол Павло: чи я тепер в людей шукаю признання чи в Бога?
« І будете пильнувати суботу, бо вона святість для вас. Хто опоганить її, той конче буде забитий, бо кожен, хто робить у ній роботу, то буде стята душа та з-посеред народів її! Шість день буде робитися праця, а дня сьомого субота відпочинку від праці, святість для Господа. Кожен, хто робить роботу за суботнього дня, той конче буде забитий!(Вихід 31:14-15) Бо зневага на Бога, а Він - Дух Святий, не проститься нікому ніколи.
Нажаль ще, поки що, править ворог людський і відвертає, захоплює душі в полон. Непослух - головна його зброя і пастка.
«І сказав Він, Ісус до них: Субота постала для чоловіка, а не чоловік для суботи, а тому то Син Людський Господь і суботі».(Від Марка 2:27-28) Дехто із сучасників намагається виправдатись тим, що субота лиш для євреїв. А хіба євреї Адам і Єва –Прабатьки наші?
«Якщо ради суботи ти стримаєш ногу свою, щоб не чинити своїх забаганок у день Мій святий, і будеш звати суботу приємністю, днем Господнім святим та шанованим, і її пошануєш, не підеш своїми дорогами, діла свого не шукатимеш та не будеш казати даремні слова, тоді в Господі розкошувати ти будеш, і Він посадовить тебе на висотах землі, та зробить, що будеш ти споживати спадщину Якова, батька твого, бо уста Господні сказали оце! (Ісая 58:13-14)
Четверту заповідь про суботу, як пам’ятник і шану Творцю зневажають обмануті люди. А що каже Іван в Об’явленні 12: « І змій розлютувався на жінку, і пішов воювати з останком насіння її, що вони бережуть Божі заповіді та мають свідоцтво Ісусове.(Об'явлення 12:17)
Четверта заповідь у Новому заповіті – одна із великої кількості інших, і не зчулись, як її загубили. Як збираєшся постати перед Тим, кого не шануєш?
ID:
1033371
ТИП: Поезія СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний ВИД ТВОРУ: Вірш ТЕМАТИКА: Філософська лірика дата надходження: 16.02.2025 19:38:46
© дата внесення змiн: 16.02.2025 19:38:46
автор: Тріумф
Вкажіть причину вашої скарги
|