Ятрить мою душу вся та невідомість,
Що міріадами літає в нічній тиші,
Енергією заповнює мою підсвідомість,
Блищить, переливається перлинами в повітрі ночі.
Не потрапляє в день у свідомість,
Бо не пам'ятаю я ночі ті,
Коли зримо був потік мені,
Променів з Плеяд, носіїв містичних знань.
Не відкриваються вони
Тільки тоді, коли переповнені
Серце і душа емоціями,
Суєтного приземленого життя,
Тоді, коли дух не володіє твоїм єством душі,
Коли заволодівають тобою почуття любові,
Кохання, страждання, ненависті,
Болі, співучасті, жалю,...смерті.
Відключись від того, замри, зупини чуття,
Тебе тут немає вже на Землі з нами,
І почуєш потік енергії, і відкриються знання,
Сфера наповнить їми тебе, ти їх іншим віддаси.
1 щиро...передавати людям те добро, що йде до тебе 
