Я божеволію від тебе!
І кожну ніч, і кожен день,
Не сплю, лиш думаю, благаю...
Неначе влітку, соловей,
Що, лиш голубкі, він співає,
І лиш їй, їй єдиній!
Одна, єдина надихаєш,
І втілюєш життя.
І як без тебе, ти не знаєш?
Який тоді є сенс буття?
Навіки хочу буть з тобою,
В лиху годину, і у свято,
Ти відчуваєш все душою
Натхнення можеш знову дати!
Я лиш одне хотів сказати,
Ніколи, ти не йди від мене,
Бо й так приходиться нам важко,
А як без тебе, як без тебе?
