Відірвався листок від клена,
І летить, він летить до землі,
Пожовтіла травичка зелена,
І у вирій летять журавлі.
Стихли пісні в саду солов’їні,
І зозулі в лісах не кують,
Тільки крики прощальні пташині,
В небі осінньому чути.
Пожовтіла краса калинова,
Облітає листя з верби,
І душа з тіла рветься на волю,
Літо красне просить не йди.
Хто зігріє утомлену душу,
Хто до серця пригорне її,
Важко жити, але жити я мушу.
