Що таке те дивне слово кохання?
Хімія чи звичка?
А може то одні розчарування?
Чи те кохання щире як чиста криничка...
Чи в коханні на кожнаму кроці брехня,
І сльози навертаються на очі
Коли все гірше стає день від дня
Коли проводиш одиноко ці дні і ночі
І руки тремтять
Й ти проклинаєш життя
І душі болять
Невже це й є кохання-почуття?
невже таке жорстоке кохання?
І воно утворює вічні рани...
Може й справді це почуття одне розчарування
А може не все так погано?
Можливо як кохаєш
Ти як в РАЮ
По небесам гуляєш
І гордо кричиш \"Я люблю!!!\"
І іноді здається,що сон все це
І серце дико калатає
І молиш бога щоб вщипнув тебе
Й якщо кохання гріх,хай пробачає.
Ну...може в коханні я й розібралась
А якщо ні ще
То я свято на те сподіваюсь
Що розберуся ще!