ТИ ПАМ'ЯТАЄ ТАЙ ВЕЧІР,ХОЧА НІ,ТИ ЙОГО,НАПЕВНЕ ЗАБУВ...ТИ ТАКІ РЕЧІ НЕ ТРИМАЄШ У СВОЇЙ ПАМ'ЯТІ,У ТЕБЕ І БЕЗ ЦЬОГО КУПА ПРОБЛЕМ...ТИ БІЛЬШ РЕАЛЬНИЙ,А Я?А Я НІ...НУ ЩО Ж ПОРОБИШ,ТАКА ВЖЕ Я:ЕНЕРГІЙНА,НЕПОСИДЮЧА,ЗАПАЛЬНА,ВЕСЕЛА,ТИ МЕНЕ ТАКОЮ ПОЛЮБИВ,А ГОЛОВНЕ-ТВОЯ...,ТА НІ!УЖЕ НЕ ТВОЯ...ТА ДАВАЙ НЕ БУДЕМ ПРО ЦЕ. ТОЙ ВЕЧІР...ТЕПЛИЙ...П'ЯНКИЙ...ЗОРЯНИЙ...ОСІННІЙ...,Я ОБОЖНЮЮ ЇХ),КОЛИ ТИ РОЗКАЗУВАВ ПРО ЗІРКИ,А Я ЗАГАДУВАЛА БАЖАННЯ...МОЇ БАЖАННЯ...,ХОЧ І НЕ РЕАЛЬНІ,АЛЕ ТОДІ МИ ПРО ЦЕ ЩЕ НЕ ЗНАЛИ...МИ ВІРИЛИ...ЗГАДАЙ ТУ ЗІРКУ,ЯКА СВІТИЛА НАЙЯСКРАВІШЕ УСІХ,Я СКАЗАЛА,ЩО ЦЕ ТИ...ТИ ЗАСМІЯВСЯ))))...,ХОЧ БУЛО ТАК ПРИЄМНО...ТИ ПОЧАВ ШУКАТИ ОЧИМА ЩОСЬ У НЕБІ І ЗНАЙШОВ...МЕНЕ...МАЛЕНЬКУ...САМОТНЮ ЗІРОНЬКУ...,АЛЕ ТАКУ ЯСКРАВУ...І В ТУ САМУ МИТЬ ЗРОЗУМІВ,ЩО ЦЕ НЕ ТІЛЬКИ СВІТЛО-ЦЕ ЛЮБОВ...
ЛЮБОВІ БУЛО ДОСТАТНЬО,АЛЕ ЧОГОСЬ БРАКУВАЛО-РОЗУМІННЯ!
А СЬОГОДНІ ВСІ ЗОРІ НА НЕБІ ЗДАЮТЬСЯ ОДНАКОВІІ,НАЧЕ,НЕ СІЯЮТЬ,ЯК РАНІШЕ...МОЖЕ ТОМУ,ЩО ПОРУЧ НЕМАЄ ТЕБЕ,ЩОБ ЗІГРІТИ ТАКУ МАЛЕНЬКУ ЗІРОЧКУ,ЯК Я,СВОЇМ ТЕПЛОМ....(((((
