Потрібне тепле одіяло і чашка чаю чи вина…..
Мите за вікном снігопадом, в моїй кімнаті +22,
Та холодно мені без тебе, обійми більше не мої,
І в серці пусто, хоч давно відкрила двері я тобі.
Ліричність нічим лікувати, рецепт не діє вже давно,
Я звикла тебе кохати і мені йде це лише на зло.
Ховаюсь від тебе у книгах, у фільмах й розмовах про все.
Здаюсь я усім щаслива й сказав хтось,що впертістю так і несе…
Сьогодні даю відпочинок тобі –гордість моя.
Я вип’ю гарячого чаю й поплачу з котом у вікна…
Зніму макіяж і усмішку, сьогодні без себе й не я…
Важливе щось скажуть в новинах, тут я із своїми-дурня,
Прекрасно це я розумію, та плачу знову як дитя…
Вимкну телефон і в онлайн сьогодні я більш не зайду…
Всерівно ти більш не напишеш, хоч тисячу раз підгляну…
Скажу собі я,що забуду і в соте з нуля все почну…
Собі я навчилась брехати, те саме і зараз роблю.
Пролине так день, може й другий, у справах запутаюсь я
Прийдуть вихідні, знов самотньо, нічим їх зайняти, одна…
Влаштую іще один вечір для сповіді й крику серця
Поплачу в подушку й на ранок тебе поруч не бачу я,
Візьму я життя своє у руки і піду шукати щастя.
