Від погляду до погляду – сто миль,
А в нас колись було уже минуле…
Якщо я вже забула дикий біль,
То де гарант, що з ним тебе забула?
Що шепотом до тла свого в’язким
Не буду про розлуку жалкувати,
Якщо не було добре так ні з ким,
То, може, варто ще раз спасувати?..
Розкиснути, зітліти, пронестись
Одним важким бажанням й ним згоріти.
Якщо було минуле вже колись,
То чи тепер не буде нас боліти?..
Галочка, геніально.
Я чим більше Тебе читаю, тим більше захоплююся.
Молодець.
Від погляду твого
До погляду мого
Лічильники сто миль
Вже відлічили,
І мчить в безвихідь
Стомлене авто,
Не просто стиль,
А валуни і брили.
І спогади чужі,
І пошуки межі
Забуті і чомусь
Не бездоганні,
А там на віражі
Розмиті вітражі
І не лише комусь
Отруєне кохання.
Ти не прийшов в свій час,
Ти перейшов на пас,
І випала тобі
Не парна карта,
І вичерпний запас,
І Бога вічний спас
В покуті і журбі
Мого кохання варті.
Halyna відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
боліти буде - це без варіантів... яле без того болю чи могли б ми реально оцінити ті моменти коли щастя поруч... та й взагалі - без болю не було б більшої половини не те щоб віршів а й взагалі - авторів на цьому сайті- підсумую - якщо він вартий того болю то чому б і ні
Halyna відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Думаєш? Може, й так. Не знаю. Я тепер нічого не вирішую. І нічого не знаю. Мабуть, я не здатна на любов.