Ми з покоління надто звужених судин,
пропалених цигарками легень,
неадекватної свідомості LSD.
Ми з дня у день регенеруємо в
безнадійних, схожих на тварин людей.
Загнаних у свої домашні вольєри,
прибитих ступнями до приймачів...
І кожен хоче змінити хоча б щось у своєму житті,
але вкотре змінює тільки шпалери,
замість того, щоб зробити ремонт душі.
Ми з покоління гвалтівників та істеричних розлучень,
відчаю, непорозумінь, стосунків, де всі одне одного
просто мучать...
Ми з покоління жорстоких, нецензурних слів,
що колючим дротом обмотують шию.
Їжі,яка викликає ожиріння і рвоту,
штучної косметики, яку тільки інша косметика змиє.
Ми покоління виснажене наслідками ейфорії,
Богом забуті, молимось тепер на бігборди
й плазмові екрани.
Ми надто розкуті,вперті,горді...
Ми покоління суцільних стресів,
залежностей та поранень.
"Ми покоління виснажене наслідками ейфорії" неймовірно, за кожним віршем нова ти, нова грань.і це така гарячність, експрессія, готовність до бунту...я у захваті як ти концентровавно висловлюєш себе!
Леона Вишневська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
за кожним віршем багато зусиль над собою,над серцем,мізками...над всім.
досконалість вона ж немає меж.
спасибі!
