Із чого складаються помисли?
З моментів щасливих, ідей
Сюжетом до вічної повісті
Є перше падіння людей
Із чого складається щастя?
З привітних та щирих очей
Сережок з блакитним топазом
І порухів вільних плечей
Із чого складається дружба?
Із грані безгранних сердець
Які, наче в тріснуту кружку,
Готові зібрати скелець
Із чого складаюся Я?
З нервових закінчень на вії
І в кожнім рядочку – ім’я
А вірші – як тисячні мрії
п.с. Соррі за банальщину і за неправильні наголоси в деяких моментах. Але тут – Я… без зайвих слів і нерозуміння, без критики та осуду, без лукавства і обману…
У кожному вірші – Я. Навіть якщо написано не 100 % про мене.
Тут – я щаслива. Вчора я відчувала себе самотньою. Завтра я буду нещасна. А через тиждень – апатична. Я мінлива, як і всі ми.
Прошу сприймати мою творчість як частину мене. І ніколи не думати, що ви (ти, він, хтось) знає краще мене за мене… (соррі у цьому випадку за тавтологію)
вічні запитання на яких не має відповіді ніколи.. бо якщо були б відповіді смисл тоді жити.. шукати їх набагато цікавіше а знати відповіді це смертельна небезпека.. писали душею.. своїм глибинним Я.. тож вийшло справжнє вірша.. теж зроблю неправильний наголос на слові вірша.. так здається краще коли інколи в житті щось не по плану йде..
Троянда Пустелі відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
за "вірш" я не так переживала. а от за наголос у слові "скелець" - так... дякую щиро Вам за увагу!