Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Любочка Паламарчук: СПОВІДЬ - ВІРШ |
![]() |
![]() UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
![]()
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ MC_Yorick, 22.11.2011 - 11:36
все просто - серце творчої людини відкрите як ні в кого - і болить нам як нікому, а тим хто нам робив боляче ми маємо бути вдячні принаймні за ті вірші на які вони надихнули ![]() ![]() Анатолійович, 22.11.2011 - 09:05
![]() ![]() ![]() І зрозуміє - ти саме та! Так буває дуже часто ( і зі мною так було). ![]() ![]() ![]() Наталка Кольоровісни, 21.11.2011 - 20:47
Вірші з подібною назвою завжди привертають погляд.Вірш з щемом, з біллю, з оголеною душею. Сподіваюся, що все описане стосується лишень літературного героя. А в іншому випадку - сили Вам і терпіння. Час лікує рани. ![]() Любочка Паламарчук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
На жаль чи на щастя все це стосується не літературного героя автора, як би там не було, все ж є чудові спогади а все погане з часом забувається, залишається лише хороше!!!!!
Любочка Паламарчук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я не вважаю це приниженням!
Лоредана, 21.11.2011 - 20:27
Якщо не виходить навчитися не падати на коліна, то треба навчитися вставати з колін попри все!Вірш ![]() ![]() ![]() Любочка Паламарчук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
це дійсно історія з життя... ![]() |
|
![]() |