Пробач мені за не надіслані листи,
Які писав і пишу в безсонні ночі.
За дзвінки не набрані до тебе.
За прекрасні почуття мої до тебе,
Які замкнуті в моєму серці.
Недоля їм бути почутими тобою.
Знаю точно, що не був тобі байдужий.
Любив тебе і буду,
Буду нести ці почуття у пам’яті своїй.
Я пам’ятаю день, коли купив тобі браслетик,
Було тоді похмуро та дощ не падав.
Тоді хотілось жити вічно.
Горів бажанням знайти щастя,
Шукав його
І зрозумів, що воно поруч,
І не треба його шукати.
Треба серце йому відчинити,
Зробити вхід і вихід вільним для нього…
…Програв я бій нерозпочатої війни…10.06.11р.
