Бігти, плакати, кричати…
Ну хто ж для мене ти?
Від тебе світ за очі
Тікати щоночі.
Закохалася у тінь,
Закохалася у гордість.
Ну до чого тут він,
Той, що знає мою слабість?
Життя вважала ціннішим
За його кохання,
Та воно виявилось гіршим
За моє розчарування.
Стояла, оніміла на шляху,
На перехресті двох доріг.
Свою загубила душу.
Спасти, та навіщо, хто міг?
Хоч як за вікном мело,
Моє щастя з ним переплелось.
Та хто він, що було?
Чому все, про що я мріяла, не збулось?
