Немає рими
Не відчувається вона.
І музика вухам ніколи не давалась,
Де той ритм що заставляє
Правильно ступати па?
Нема.
І ніколи не було…
А я отут якусь поезію вчинив,
Хіба я знаю що то є – поезія?
Я в несилі прочитати простенького вірша.
Насмілився писати їх.
Куди я цілив?
На що надіявся?
Що хтось колись тай прочитає,
Що хтось колись захопиться – ось цим бездарством?
Не знаю,
Немає рими,
Не вмію я писати…
Але чому,
Коли я йду по вулиці
То чую все навколо -
Я чую спів у гаю солов’я,
Я чую шелест листя,
Я відчуваю як наді мною пливуть хмари,
Я бачу сумний місяць,
І зорі посміхаються мені,
Все навкруги мені сміється,
І гармонія в душі тут є…
Але чомусь коли пишу про це
То не відчуваю.
Її тут ніби і немає -
Немає рими…
І на цьому буде все…25.05.12…
