Із неба променів напитись,
Здійнятись високо угору
І в сяйві місяця скупатись,
Що б’ється об купола собору.
І зачаровано ноти ночі
Будуть ламати густу тишу
І дивно звуки сліплять очі,
Тому світ тобі новий напишу…
І відкривати будеш десь планети,
І зорі танцюватимуть в руках,
І будуть невідомі яскраві комети
У наших битися серцях!
І здається,що та далека зоря,
На твою любов подібна
І ніби скеля, що врізалась в моря
Вона тобі зовсім не потрібна.
І про всяк випадок залишу
Відкритими двері серця свого,
І під покровом ночі в тишу
Зірвусь вітром до неба твого
І в третій ночі, в темну пору
Знесу із тебе той важкий замок,
Але ти втечеш далеко вгору
Від мене. Туди, ближче до зірок!
