О знову ранок...
І знову все поколу...
Життя іде нікого не питає...
Сьогодні ти дитина а завтра старець сивий..
Але ж так хочеться піймати щастя...
І ту одну що так потрібна серцю...
Притиснути до себе і промовить їй тихенько,
Небуде лиха, хоря, бід, нещасть.
Коли зі мною ти - коли ми разом.
Навіщо нам ті дні години роки
Якщо це лиш початок шляху в небо..
Якщо це все не справжне лиш туман
Що зранку над озерами піднявсь!
І знов цей ранок,
знов цей день,
І Бог забув про нас з тобою..
Куди ми попанемо після смерті?!
звичайно в пекло а куди ж то ще!?
Бо всі ми люди всі ми злі лиш для себе ми живемо...
І знов цей ранок,
знов цей день,
і все по колу знов і знов!!
