Сіно то неодмінний атрибут кожного сільського господарства. Воно в собі накопичує певну життєдайну енергію що виділяється сонцем і дивним чином впливає на людські долі. Найчастіше на сінокосі відбуваються матюкальні дійства. Кожен хто в той час знаходиться на полі накидає на віз чи згрібає до купи получає великий збуджувальний удар між ноги і починає клясти інших в неробстві і байдужому ставленні до роботи. І коли вже весь урожай зібрано на фіру і можна везти додому починається дощ. Та ще такий що все накидане потрібно або накривати клейонкою або лишати на полі ще на декілька днів щоб висохло і знову набралося енергії сонця. Для чого ж сіно. Ним зимою годують худобу в хліві і коли у вас діві корови то на зиму треба завести ну так від 10 до 40 фір сіна. Особливим методом. Чужі люди не повинні допомагати ні в скошуванні ні в обертанні ні в забиранні додому під стріху. Все має робити одна сім’я чи то 12 людей чи то тільки двоє. Кожному своє щастя на голову. І не думайте що коли сіно уже стоїть на подвір’ї і лишається його скидати на подру то нічого не відбувається. То навпаки під впливом енергії сонця люди знову викрикують нецензурні словосполучення речення а потім майже цілий день говорять мовою зрозумілою тільки її авторам і Богу. Що одним дійством котре дає людям сіно це молодечі пустощі. Коли сонце сідає або тільки встає або вже давно стоїть тут різниці ніякої. Молоді закохані спішать заховатися під триногу з сіном щоб відпочити від важкої праці в холодку. Та коли молоді опиняються сам на сам в них виникає так би мовити акт злуки що триває від 5 хвилин до цілого дня залучування. Після таких енергетичних хвиль сіна і енергії людей часто народжуються геніальні дітлахи не дуже бажані але дуже потрібні в майбутньому в господарці. Тому коли ви будете збиратися їхати в село то обов’язково потрібно потрапити на сінокіс, набратися енергії сонця, винайти нову мову і провести власний ніким не зафіксований акт злуки. Учаді.
