Чи варто боротися з чумою,
Якщо її бацили ніколи не вмирають?
Налетіла на Європу страшною бідою,
Хоч запрошення її не надсилають.
Байдуже чиє життя
Доведеться забирати,
Чи буде це безневинне дитя,
Або старенькі батько й мати.
Чи варто боротися з чумою,
Якщо її бацили ніколи не вмирають?
Обернулась світовою війною,
Цілі міста вимирають.
Люди від страху
Бояться проти неї повстати,
Чума набрала розмаху,
А все ще думають у стороні її перечекати.
Так запам’ятайте: чума не обирає
Кому жити, а кому вмирати,
Вона усі заражає,
Її не вблагати.
Чи варто боротися з чумою,
Якщо її бацили ніколи не вмирають?
Що ж краще: померти як герою,
Або ж не відомо де поховають.
Вам вирішувати, що обирати,
Ваш вибір доведеться поважати.
А я буду боротися з чумою
Всім серцем і душою.
Досить! Хватить забирати
Всіх кого я полюбив.
Бій прийдеться цей прийняти.
Хоч ми не рівних будемо сил.
А що далі? Я не знаю.
Битву програю
Чи виграю бій,
Не буде крапки у війні світовій,
Де бореться добро і зло,
Ніщо із них ще не перемогло.
Я не допущу,
Зло по світу не розпущу,
Бо ж якщо йому не протистояти,
То зможе цілий світ завоювати.
Тож будьте мужні й не лякайтесь,
За спинами не ховайтесь.
Нехай краще воно заховається,
І хоч прийде час, дочекається,
І знову чума по світу розійдеться,
І тоді герой знайдеться.