Мова ріднесенька лагідна, дивна.
Гомін гаїв в ній, лісів.
І кобзарева смутна і чарівна
Лине з прадавніх часів...
Нею в дитинстві нам ясні зіроньки
Казки казали у сні.
- Спи засипай, моя рідна, рибонька -
Неня співала пісні.
Мова яскрава, перлина коштовна
Грає веселкою слів.
То немов річенька слізоньок повна
Плаче як клин журавлів.
Доки в любові ми будему жити
З рідною завжди землею.
Зоряний всесвіт буде дзвеніти
Рідною мовою з нею!
