Я відчуваю в повітрі легку гіркоту,
Пальці вимірюють міліметрами тіло,
Щирість готова віддати і всю чистоту,
«Тримай мене міцно», - прошепотіла.
Холод долонь я хочу віддати тобі,
Терпкі вуста стають після твОїх солодші,
Хто винуватий? Хто розпочав цей двобій?
Струни душі торкаєш моєї найтонші.
Хочеш слова? То я їх тобі віддаю
Хоч на три дні, а хочеш – бери до суботи,
Одяг кидаю і посуд увесь розіб’ю,
І вже все рівно, бо ти є у мене навпроти.
Твій подих вбиває, кидає то в холод, то в жар,
Від запаха шкіри по мені пробігли мурашки,
Ми вип’ємо ліки від криків, брехні і від чвар,
З тобою як є, і навіть душа наопашки.
