Що ж павуче ти будуєш
Так старанно павутиння?
Ти біду, на жаль, не чуєш,
А та прийде, мов каміння,
Ще й зупинить всю роботу,
І на тебе вже не гляне,
Тільки принесе турботу,
Кине ще й слівце погане.
Ти стараєшся, виходить
Ніжне з шовку полотно,
Але хтось чомусь доводить,
Що бездарним є воно.
Люди прагнуть мир зустріти,
Чи розраду будуть мати?
Мрію злим не зрозуміти,
То ж приходиться страждати...
15.07.2012
