Мені не потрібні твої слова...
Вони як валянки влітку.
Без тебе була колись жива
А стала, як зрізана квітка..
Відпусти! Не тримай мене...
Не варто було й не треба.
Все загоїться в тебе, з часом мине
Хочу дихать, ще трохи, без тебе!
Відпусти...про прожите забудь
Завтра день новий буде.
Ти вже влив в моє тіло ртуть
Отруїв все що було у грудях...
Відпусти! Не було в нас любові...
Поламали вже іншим життя,
Все трималось на чесному слові...
Мужнім будь...Непотрібно ниття..
А якщо ти хоч трішечки любиш?
Відпусти, бо нема вороття...
Мене й інших просто погубиш!
Бо крізь ненависть йдем в небуття...
