Я вибілив свій прапор
Із зеленого галіфе,
Із майже коричневого гатунку
У щось безпросвітно
Прозоре,
Хитне
Його подихом вітру -
Він озивається лунко.
А без того
Стоїть непомітно
На слідах зими
Візерунків,
Стежок в недоторкані
Гори твої.
У містах нові ліхтарі
Із відблиском сині -
Нейблау,
Мілорі,
Берлінська лазур
Омиває ірландські гори.
Із півдня на північ
Летять журавлі,
Із сходу на захід -
Горе.
І скільки таких майорить
Прапорців
Між кігтями альпіністів.
Айсберги й лід:
Учора нас було двісті
Між цих холодних порід,
Сьогодні чотири десятки.
Ніхто не поверне знову
Додому сам.
Біле сонце пусте.
Зберігай же мене
На згадку
Уривками із новин
І кошторисом телеграм.
