Я з тобою навіки, ти знай!
Поміж скель, чи на березі моря,
В скверах, там, де шумить водограй,
Де співають пісні нам ProZori.
Де ковтають зі склянки напій,
Де їдять у Макдональдзі їжу,
Де читаєш ти Гоголя "Вій",
Де ножем мати хліб тобі ріже.
Я з тобою навіки, завжди...
Не цурайся мене. милий друже.
Ми відчули шматочки біди,
Ми побачимо радість в калюжах.
В тих калюжах, де хижий комар
Приземлився від важкості крові,
Ми відчуємо подих примар...
Буде важко, тримайся, друг Рома!
