Чорним морем, білим небом
Летить теплий вітер в край.
В кримських горах, жовтим степом
До себе манить птахів зграй.
Розганяє Дніпро синій,
Каруселі робить з хвиль –
Робить вигляд, ніби сильний
Та не знає кількість миль.
Гадає, ціль не за горою.
Марнує сили для розваг
Та вони для нас стають бідою,
Думаю, не зробить він розмах.
Та як стане він стопою,
Променем сонця буде крах.
