я не просила тебе входити в моє життя
не просила залишати в ньому свій слід,не хотіла слухати звуки твого голосу,
вловлювати аромат твого тіла,
торкатися твоєї шкіри
і, навіть з закритими очима, бачити тебе
ти... як нав’язлива ідея,яку
я не можу викинути з голови, як не стараюся
ти пов’язаний з усіма моментами мого життя, і що б я не робила, про що б не думала, куди б не дивилася--твій образ виринає в моїй душі--знов і знов
я давала собі слово--не думати про тебе, забути твої очі
не вдихати більше повітря, яке пахне тобою, але це нереально!!!!!
бо ти--це мій світ навколо, ти життєдайне повітря, стукіт мого серця
ти блиск моїх очей, сила моїх рук
як я можу...а ти зміг
ти напевне злий чарівник
ти причарував мене і кинув тут у вирі думок, ти залишив незгладимі сліди в моїй душі,
ти обпік шкіру своїми дотиками ,
ти зволожив вуста поцілунками.. і вони завжди прагнутимуть твоєї отрути--мов наркотику, я живу тобою, для тебе і проти тебе, щодня я борюсь з спогадами про тебе-- і з собою, бо люблю тебе дедалі міцніше
я спрагну тебе...
