Як добре встати на світанку
І вулицею тихо йти.
Ще місто спить,
Воно стомилось,
Від учорашніх справ і марноти.
Як добре відчувати
Чудову прохолоду,
Від дерева, що там,
розкішне у дворі.
Як добре так стояти
І спостерігати за ранком.
Небом синім угорі.
За тим, що вся природа
Віддає нам навкруги.
Ще не ввірвався день,
Ще не ввірвалась метушня.
Ще влада сонечка ласкавого
І ніжного тепла.
Обличчя підставляю під
Промені ясні,
А очі, ще заплющені,
Немов у сні.
Так лагідно, й спокійне
Все в мені.
І хочеться продовжити
Цю мить.
Душа немов співа,
Немов, там музика бринить.
Як добре встати на світанку,
Як добре з радістю
Зустріти день!
