Такий бузковий ранок,
змішавшись із сльозами,
перетворився в чорні
сліди біля очей…
Болять лиш серце й шия,
і чуть в повільних кроках
найгіршу з найтемніших
недоспаних ночей…
Блукала в лабіринтах,
шукала в перехожих
твоє сумне обличчя,
чекала на дзвінок
Розсипалась в кімнаті,
розтала в безнадії,
навік закарбувавши
найгірший мій урок.
