Нічь накрила рідну Україну,
Безпорадна, темна нічь,без вороття!
Хто ж з неволі визволить єдину,
деж той лицар,деж його війська?
Війська міцні не гарматною бронею,
Не хизою мізерних чинів, а майбутнім
мудрого устрою, що збудується
для дочок та синів.
Хто зуміє стати над собою,
Над бажанням злата нагород?
Зможе вбити діамантову жадобу
до життєвих статків та чеснот.
Туга,що нема в країні милій
Тих синів,що виведуть ii із небуття.
Туга,що нема розумних голів,
З думками про завтрашні діла.
Що то ? Може доля українців,
що спіткала їх вже стільки літ,
Може провина в самих небогах,
Як вписали лихо в родовід.
Опирайтеся ,боріться за країну,
Як за себе ,без жалю і до кінця.
Краще бій за неньку милу,
чим той стан безвороття.
Темна ніч мина,трива життя!
