Я ніби в полоні диму
Чорного диму
Нічого не видно
Нема куди йти
Легені зжимає
Чорна отрута
Історія чужої сигарети
Лізе мені у вуха.
Важко дихати
Я задихаюсь
Намагаюсь іти
Та я спотикаюсь
А серце з грудей виривається.
Кричить, опирається.
Даремно брикається,
Вже пізно!
У серці уже поселилась отрута
І пізно брати себе мені в руки.
Сьогодні між нами настала розлука.
А завтра я знову залишусь одна.
Буде щастя! 
