|
"Підлий,мов собака" - вислів є крилатий,
Підлий це придумав,підлий повторив,
Вірного собаки вже не відшукати,
В мене був собака,так ним дорожив...
Вижену коровку зранку випасати,
Барсік,наче вітер,з буди вибігав,
Починав кружляти,гратися,стрибати,
І зі-мною в поле тихо вирушав.
Бігають собаки,брешуть і гризуться,
Барсік є мудріший,битися не йде,
Тільки дурнуваті б'ються,завжди б'ються,
І куди дорога їх ця приведе?
Барсік не буянив,з кішками не бився,
В буді його квочка жила цілий рік,
Спати на морозі Барсік вже змирився,
Кожен на подвір'ю був до нього звик.
Часто засумую,сяду і закурю,
Барсік лиже руку,тулиться,мовчить,
Я його страшаю,копаю,муштрую,
Він до мене тихо знову підбіжить.
Поглядом благальним я нарешті здався,
Загасив сигару й більше не курив,
І цілими днями з Барсіком лиш грався,
З друзями у школі так я не дружив.
…Слід той загубився,Барсіка не стало,
Депресивність дійства знищили мене,
Барсік би розрадив,серденько б співало,
Та ніхто минуле вже не поверне...
3.4.2014
ID:
497343
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 07.05.2014 09:26:58
© дата внесення змiн: 07.05.2014 09:26:58
автор: Назарій Андрійчук
Вкажіть причину вашої скарги
|
